У грудні 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 10 грудня 2025 року № 1626, якою внесено зміни до низки урядових нормативно-правових актів у сфері запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення. Постанова набрала чинності 16 грудня 2025 року та підлягає застосуванню з 2026 року.
Документ, зокрема, впливає на регулювання складу зворотних (стічних) вод, порядок їх нормування та контроль, а також на процедури, пов’язані з отриманням і переоформленням дозволів на спеціальне водокористування. Зміни є актуальними для підприємств, що здійснюють забір води та/або скидання зворотних вод у водні об’єкти.
Нормативна основа змін
Постанова КМУ № 1626 вносить зміни до кількох базових урядових актів, серед яких:
- Порядок розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;
- Порядок видачі, переоформлення та припинення дії дозволів на спеціальне водокористування;
- окремі положення, що узгоджують секторальні дозволи з інтегрованими довкіллєвими дозволами.
Постанова застосовується під час:
- отримання нових дозволів на спеціальне водокористування;
- переоформлення або внесення змін до чинних дозволів;
- розроблення та перегляду нормативів гранично допустимого скидання (ГДС);
- здійснення виробничого та державного контролю за скиданням зворотних вод.
Причини перегляду вимог до зворотних вод
Оновлення підходів до нормування складу зворотних вод зумовлене необхідністю:
- врахування фактичного екологічного стану водних об’єктів;
- розширення переліку речовин, що застосовуються у сучасних виробничих процесах;
- уніфікації підходів до контролю різних видів промислового забруднення;
- гармонізації національного законодавства з європейськими екологічними стандартами.
У результаті змінюється підхід від формального нормування окремих показників до комплексної оцінки впливу зворотних вод на водні ресурси.
Ключові зміни, запроваджені постановою № 1626
Розширення переліку забруднювачів
Постанова № 1626 передбачає використання Переліку забруднювачів, визначеного Законом України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів», при нормуванні скидів у водні об’єкти.
Це означає, що при розробленні нормативів ГДС мають враховуватися не лише традиційні фізико-хімічні показники (БСК₅, ХСК, завислі речовини тощо), а й інші речовини, характерні для конкретної діяльності підприємства.
Додаткові характеристики зворотних вод
Окрім концентрацій забруднюючих речовин, постанова прямо передбачає можливість нормування:
- фізико-хімічних параметрів (рН, температура, розчинений кисень);
- показників бактеріологічного забруднення;
- рівня токсичності зворотних вод (у тому числі із застосуванням біотестування);
- показників радіоактивності — залежно від специфіки діяльності.
Такий підхід дозволяє більш повно оцінювати потенційний вплив скидів на водні об’єкти.
Нові підходи до розроблення нормативів ГДС
Відповідно до постанови № 1626, нормативи гранично допустимого скидання мають розроблятися з урахуванням:
- фактичного складу зворотних вод;
- фонових концентрацій забруднюючих речовин у водному об’єкті;
- гідрологічних та гідрохімічних характеристик водойми;
- можливостей очисних споруд підприємства.
Це підвищує значення аналітичних розрахунків, інструментально-лабораторних досліджень та обґрунтування кожного нормованого показника.
Вплив змін на дозвіл на спеціальне водокористування
Зміни, запроваджені постановою № 1626, безпосередньо впливають на процедуру отримання дозволу на спеціальне водокористування. Під час розгляду матеріалів дозвільні органи оцінюють:
- відповідність переліку показників оновленим вимогам;
- коректність лабораторних досліджень;
- обґрунтованість розрахунків ГДС;
- можливість дотримання встановлених нормативів у процесі діяльності.
Для водокористувачів це означає необхідність більш ретельної підготовки матеріалів і попереднього аналізу складу зворотних вод.
Лабораторний контроль та моніторинг
Періодичність і системність
Постанова № 1626 посилює роль системного лабораторного контролю. Вимірювання складу зворотних вод мають проводитися з установленою періодичністю, а їх результати використовуються для:
- підтвердження дотримання нормативів ГДС;
- формування звітної документації;
- обґрунтування змін до дозволів або нормативів.
Вимоги до методик і лабораторій
Для забезпечення достовірності даних необхідно:
- застосовувати атестовані та валідовані методики вимірювань;
- залучати акредитовані лабораторії;
- дотримуватися вимог до відбору, зберігання та аналізу проб.
Лабораторні результати стають ключовим доказовим елементом під час перевірок і погодження дозвільних документів.
Практичні дії для підприємств
З урахуванням вимог постанови КМУ № 1626 водокористувачам доцільно:
- Провести аналіз фактичного складу зворотних вод.
- Переглянути чинні нормативи ГДС, особливо розроблені за старими підходами.
- Оновити програми виробничого екологічного контролю.
- Оцінити ефективність очисних споруд та потребу в їх модернізації.
- Забезпечити коректну підготовку документів для отримання або переоформлення дозволу на спеціальне водокористування.
Загальний контекст екологічної політики
Оновлення вимог до складу зворотних вод є складовою ширших реформ у сфері екологічного регулювання, які передбачають:
- інтегрований підхід до управління водними ресурсами;
- орієнтацію на екологічний стан водних об’єктів;
- поступову адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС.
У перспективі це може супроводжуватися подальшим уточненням нормативів та процедур контролю.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1626 від 10.12.2025, що набула чинності 16.12.2025, істотно змінює підходи до нормування та контролю складу зворотних вод з 2026 року. Для підприємств це означає підвищення вимог до аналітики, лабораторного контролю та обґрунтування дозвільних рішень.
Ми забезпечуємо своєчасне врахування нових вимог, перегляд нормативів ГДС та якісну підготовку дозвільної документації, відповідність чинному законодавству та сприяємо стабільнісості господарської діяльності. Звертайтеся.
СЕК Еколоджи
