Нормативна база для розрахунку вуглецевого сліду
Розрахунок вуглецевого сліду базується на міжнародних, європейських та національних стандартах:
Міжнародні стандарти:
- ISO 14064-1:2018 “Парникові гази. Специфікація та настанови щодо кількісного визначення та звітування викидів і поглинання парникових газів на рівні організації”
- ISO 14067:2018 “Парникові гази. Вуглецевий слід продукції. Вимоги та настанови щодо оцінки життєвого циклу”
- ISO 14040:2006 та ISO 14044:2006 “Екологічне управління. Оцінювання життєвого циклу. Принципи, структура, вимоги та настанови”
- Протокол парникових газів (GHG Protocol) – корпоративний стандарт обліку та звітності (Corporate Standard), стандарт вуглецевого сліду продукції (Product Standard), та стандарт Scope 3
Національне законодавство:
- Закон України “Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28 лютого 2019 року № 2697-VIII
- Закон України “Про ратифікацію Паризької угоди” від 14 липня 2016 року № 1469-VIII
- Національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ-2), який передбачає скорочення викидів парникових газів до 2030 року до 35% порівняно з 1990 роком, та включає заходи в енергетиці, транспорту, сільському господарстві та у сфері управління відходами
- Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року (проєкт)
Європейські та міжнародні директиви та регламенти:
- Директива ЄС 2003/87/ЄС щодо створення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у Співтоваристві (EU ETS)
- Регламент ЄС 2023/956 про встановлення механізму коригування вуглецю на кордонах (CBAM)
- Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (протокол від 16 лютого 2018 р. № 1)
Європейські директиви та регламенти:
- Директива ЄС 2003/87/ЄС про систему торгівлі квотами на викиди парникових газів
- Регламент ЄС 2023/956 про встановлення вуглецевого коригувального механізму на кордонах (CBAM)