Зворотний дзвінок

ESG: нефінансова звітність зі сталого розвитку

У світі ESG саме екологічна відповідальність (Environmental) є не просто першим елементом – це фундамент, на якому базується репутація сталого бізнесу. СЕК Еколоджи спеціалізується саме на цій складовій – і ми знаємо, як зробити її сильною стороною вашого звіту. Зверніться до нас за консультацією та запитом цінової пропозиції.

Нормативна база

Національне законодавство України: базові нормативні акти та регуляторні вимоги

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (з доповненнями щодо нефінансової звітності від 2021 року) № 996-XIV
Закон України “Про управління об’єктами державної власності” (з вимогами ESG для держпідприємств) № 185-V
Закон України “Про публічні закупівлі” (з урахуванням критеріїв сталого розвитку) № 922-VII
Закон України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» від 28 лютого 2019 року № 2697-VIII
Указ Президента України №722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року»
Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, КМУ від 20 жовтня 2021 р. № 1363
Стратегія запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку, КМУ від 18 жовтня 2024 р. № 1015-р
Методичні рекомендації НКЦПФР щодо розкриття нефінансової інформації (оновлено у 2023 році)
Національна економічна стратегія на період до 2030 року (з ESG-компонентами) КМУ від 3 березня 2021 р. № 179
Постанова КМУ від 7 серпня 2019 р. № 704 «Про форми державної статистичної звітності з охорони довкілля»
Положення НБУ про корпоративне управління в банках (з ESG-вимогами від 2022 року)
Розпорядження КМУ «Деякі питання забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку в Україні» від 29 листопада 2024 р. № 1190-р

Міжнародні стандарти та директиви

Директива ЄС 2022/2464 (CSRD – Corporate Sustainability Reporting Directive): ): запроваджує обов’язкову звітність за стандартами ESRS (European Sustainability Reporting Standards)
Регламент ЄС 2020/852 (EU Taxonomy Regulation): класифікація екологічно сталих видів діяльності
Директива ЄС 2014/95 про розкриття нефінансової інформації (NFRD)
Регламент ЄС 2019/2088 (SFDR – Sustainable Finance Disclosure Regulation)

Міжнародні стандарти звітності ESG – це загальновизнані рамки та підходи до підготовки звітів про діяльність компаній у сфері екології (E), соціальної відповідальності (S) та корпоративного управління (G). Вони встановлюють структуру, принципи, теми, показники та вимоги до розкриття інформації, яка доповнює або пояснює фінансову звітність. Існують такі стандарти:

ESRS (European Sustainability Reporting Standards) – обов’язкові стандарти за Директивою ЄС 2022/2464 CSRD
GRI Standards (Global Reporting Initiative) – універсальні стандарти
SASB Standards (Sustainability Accounting Standards Board) – галузеві стандарти
TCFD Framework (Task Force on Climate-related Financial Disclosures)
VSME (Voluntary Sustainability Reporting Standards for SMEs) – добровільні стандарти звітності про сталий розвиток, адаптовані під потреби малого та середнього бізнесу
IIRC Integrated Reporting Framework
UN Global Compact Communication on Progress
ISSB Standards (International Sustainability Standards Board) – нові глобальні стандарти

Стандарти верифікації ESG-звітності – це офіційні рамки, за якими незалежні аудитори або експерти перевіряють достовірність, повноту та відповідність ESG-звітів. Вони важливі для підвищення довіри інвесторів, партнерів і регуляторів до нефінансової інформації. Існуючі стандарти верифікації:

ISAE 3000 (International Standard on Assurance Engagements): найпоширеніший стандарт верифікації нефінансової звітності, затверджений Міжнародною федерацією бухгалтерів (IFAC), застосовується для перевірки нефінансових та сталих звітів (включаючи ESG, GRI, ESRS, CDP тощо)
AA1000AS (AccountAbility Assurance Standard): рамковий стандарт, орієнтований на оцінку відповідності ESG-звітності принципам підзвітності, залучення стейкхолдерів і достовірності. Часто використовується разом із GRI та особливо актуальний для компаній, які мають системи взаємодії з зацікавленими сторонами
ISRS 4400 (Agreed-Upon Procedures Engagements) ISRS 4400 (Agreed-Upon Procedures Engagements): стандарт для перевірки окремих показників ESG, якщо немає потреби в повній перевірці звіту. Підходить для специфічних запитів інвесторів або банків
ISO 14064-3 / ISO 14065: стандарти верифікації викидів парникових газів та вуглецевого сліду. Часто застосовуються як частина екологічного блоку ESG (E). Не є загальним ESG-аудитом, але актуальні для перевірки звітів про кліматичні ризики та SBTi-ініціатив
GRI Internal Controls / External Assurance Guidance: GRI не вимагає верифікації, але має рекомендації щодо зовнішньої перевірки та внутрішнього аудиту звітів

Отримайте консультацію експерта – подайте заявку зараз. Це просто!

Важливо знати!

Національне українське законодавство поки не зобов’язує компанії подавати повноцінну ESG-звітність (на кшталт GRI або ESRS) у загальному порядку. Проте Україна, незважаючи на спричинені війною наслідки, швидко рухається в напрямку гармонізації з ЄС, тому правові вимоги до ESG-звітності можуть з’явитись найближчими роками, зокрема через імплементацію CSRD, а для українських компаній, що мають зв’язки з ЄС – звітність вже зараз фактично стає обов’язковою (мають надавати нефінансову інформацію відповідно до вимог CSRD / ESRS, навіть якщо українське законодавство це прямо не вимагає). Так, CSRD поширюється і на компанії за межами ЄС. Наприклад, якщо українська компанія має дочірню структуру в ЄС, яка підпадає під критерії CSRD – вона зобов’язана подавати звіт. Якщо українська компанія постачає продукцію в ЄС, вона не зобов’язана звітувати напряму, але її партнери вимагають надання ESG-даних, щоб виконати власні зобов’язання. Із 2028 року – якщо компанія генерує >150 млн євро обороту в ЄС і має хоча б одну філію/дочірню компанію – CSRD буде обов’язковою для неї напряму, навіть якщо вона зареєстрована в Україні. ESG-звітність є фактично вимогою і для тих тих компаній, які отримують або претендують на фінансування від ЄБРР, IFC, багатьох українських банків, подаються на гранти, тендери, міжнародні проєкти тощо. Попит на ESG-послуги в Україні зростатиме через посилення регуляторних вимог, необхідність залучення міжнародного капіталу для відновлення економіки після війни та прагнення України інтегруватися в європейський економічний простір.

ESG-звітність у Європейському Союзі (ЄС) є обов’язковою для окремих категорій компаній відповідно до Директиви ЄС про корпоративну звітність щодо сталого розвитку (CSRD – Corporate Sustainability Reporting Directive), яка набула чинності 5 січня 2023 року. CSRD поширюється на компанії в кілька етапів:

Категорія компаній

Рік звітності

Перший звіт

Великі компанії, що вже підпадають під NFRD (близько 12 000 компаній, включно з великими банками, страховиками)

Рік звітності

2024

Перший звіт

у 2025

Інші великі компанії з ЄС (відповідають 2 з 3 критеріїв: >250 працівників, >40 млн євро виручки, >20 млн євро активів)

Рік звітності

2025

Перший звіт

у 2026

Лістингові МСП (малий та середній бізнес)

Рік звітності

2026 (опція відтермінування до 2028)

Перший звіт

у 2027 (або 2029)

Іноземні компанії (включно з українськими), що мають дочірні компанії чи генерують >150 млн євро доходу в ЄСІноземні компанії (включно з українськими), що мають дочірні компанії чи генерують >150 млн євро доходу в ЄС

Рік звітності

2025

Перший звіт

у 2029

Яка існує ESG-звітність?

У сфері сталого розвитку та корпоративної відповідальності існує кілька типів ESG-звітів, що відрізняються за структурою, глибиною, цільовою аудиторією та стандартами, на яких вони базуються. Вибір типу звіту залежить від масштабів бізнесу, регуляторних вимог, очікувань партнерів та зацікавлених сторін.

Принцип подвійної суттєвості (Double Materiality) – це ключовий підхід до розкриття інформації в ESG-звітності, передбачений директивою CSRD та стандартами ESRS. Його суть у тому, що компанія повинна оцінювати та звітувати одночасно з двох точок зору:

Фінансова суттєвість (Financial Materiality), яка розкриває, як зовнішні ESG-фактори впливають на компанію та її фінансовий стан. Наприклад, зміна клімату загрожує порушенням ланцюгів постачання або призводить до збільшення витрат на енергію – це фінансово суттєво для компанії.
Впливова суттєвість (Impact Materiality), розкриває, який вплив має діяльність компанії на довкілля, суспільство, права людини тощо – навіть якщо це не має негайного фінансового ефекту. Наприклад,підприємство викидає в атмосферу забруднювачі або порушує трудові права в ланцюзі постачання – це значущий вплив, про який слід звітувати.

На практиці компанія повинна здійснити подвійну оцінку суттєвості (Double Materiality Assessment); визначити суттєві теми – як за впливом, так і за фінансовим ризиком; розкрити відповідну ESG-інформацію у звіті. Саме принцип подвійної суттєвості відрізняє європейський підхід (ESRS) від, наприклад, американських стандартів SASB, які зосереджуються переважно на фінансовій суттєвості, забезпечує більш прозору та повну звітність – як для інвесторів, так і для громадськості і є обов’язковим для всіх компаній, що підпадають під CSRD.

Основні типи ESG-звітів:

Тип звіту	Опис	Кому підходить
Повний ESG-звіт (comprehensive sustainability report)	Опис Широкий нефінансовий звіт, що охоплює всі компоненти ESG: екологічні, соціальні, управлінські аспекти. Включає якісні та кількісні показники, розкриття ризиків, цілей, політик.	Кому підходить Великим компаніям, публічним підприємствам, експортерам, що працюють із ЄС чи міжнародними інвесторами
RI-звіт	Опис ESG-звіт, складений за стандартами Global Reporting Initiative (GRI). Висвітлює теми сталого розвитку, суттєві для компанії та стейкхолдерів.	Кому підходить Компаніям, що добровільно публікують нефінансову звітність або інтегруються у міжнародні ланцюги постачання
ESRS-звіт (за CSRD)	Опис Звіт відповідно до Європейських стандартів сталого розвитку (ESRS) – обов’язковий для компаній, що підпадають під дію CSRD. Включає принцип подвійної суттєвості, деталізовану структуру та обов’язковий аудит.	Кому підходить Компаніям, які працюють з ЄС або входять у європейські холдинги
Звіт про кліматичні ризики (TCFD/ESRS E1)	Опис Фокусований ESG-звіт або окремий розділ, що розкриває кліматичні ризики, стратегію адаптації, сценарії та вплив змін клімату на бізнес.	Кому підходить Енергетичним, транспортним, інфраструктурним компаніям, експортоорієнтованим виробникам
Звіт за SASB	Опис Стандартизований звіт за SASB (Sustainability Accounting Standards Board) з урахуванням специфіки конкретної галузі.	Кому підходить Публічним компаніям, інвесторським групам, компаніям, орієнтованим на ринки США
Нефінансова декларація (Non-Financial Statement)	Опис Стисла версія ESG-звіту, часто в складі річного звіту компанії. Містить короткий опис політик, основних показників і ризиків.	Кому підходить Підприємствам, які тільки починають працювати зі звітністю або мають формальні вимоги
Звіт про вуглецевий слід / декарбонізацію	Опис Спеціалізований звіт або розділ у межах ESG-документа, що включає розрахунок GHG-викидів (ISO 14064, GHG Protocol) та цілі щодо скорочення.	Кому підходить Підприємствам, що працюють із експортом, мають серйозне енергоспоживання або беруть участь у кліматичних програмах
Інтегрований звіт (<IR>)	Опис Об’єднує фінансову та нефінансову (ESG) інформацію в одному документі, акцентуючи на створенні довгострокової вартості.	Кому підходить Великим бізнес-групам, компаніям з акціонерами або публічним статусом
Внутрішній ESG-звіт / звіт для контрагента	Опис Непублічний документ для конкретного замовника, інвестора, партнера або банку. Часто формується на запит із використанням шаблонів GRI, CDP або чек-листів.	Кому підходить МСБ, експортерам, компаніям у процесі аудиту або партнерської перевірки

Отримайте консультацію експерта – подайте заявку зараз. Це просто!

Environmental Excellence в ESG-звітності з СЕК Еколоджи

Environmental (Екологічна складова) – це серце ESG-звітності, яке демонструє вплив вашої компанії на навколишнє середовище та готовність до екологічного майбутнього. Незалежно від типу ESG-звіту – чи це CSRD, GRI, SASB або внутрішня корпоративна звітність – екологічна складова залишається критично важливою для всіх стейкхолдерів.

Що входить до екологічної складової («E») ESG-звітності?

Ми допомагаємо вам розкрити ключові екологічні аспекти, які потрібні у всіх типах ESG-звітів – GRI, ESRS, нефінансова звітність за вимогами інвесторів чи банків. Це зокрема:

Облік викидів парникових газів (GHG): Scope 1, 2, 3
Споживання енергії та ресурсів (газ, електроенергія, вода)
Викиди забруднюючих речовин у повітря
Утворення, поводження та утилізація відходів
Вплив на біорізноманіття, ґрунти, водні ресурси
Кліматичні ризики та адаптація до змін клімату
Розрахунок вуглецевого сліду підприємства чи продукції
Показники ефективності природокористування (KPI)
Відповідність екологічному законодавству та політикам

Як ми в СЕК Еколоджи для вас організовуємо «E»-компонент ESG-звіту?

Ми працюємо структуровано, поетапно та з урахуванням вимог саме до вашого типу звітності:

1 етап

Аналіз діяльності підприємства

Вивчаємо виробничі процеси, об’єкти, джерела впливу, тип продукції.

2 етап

Збір первинної екологічної інформації

Працюємо з технічними службами, екологами підприємства, документами дозвільної системи.

3 етап

Формування екологічних показників

Готуємо таблиці, графіки, KPI, динаміку, зокрема відповідно до ESRS, GRI або CSRD.

4 етап

Розрахунок викидів та вуглецевого сліду

З використанням міжнародних методик та інструментів (GHG Protocol, ISO 14064).

5 етап

Інтеграція в загальний ESG-звіт або створення окремого екологічного звіту

Готуємо розділ “E”, а також надаємо консультації для інших компонентів звіту (S та G — за потреби).

Що ви отримуєте як результат роботи з нами?

Професійно підготовлений екологічний блок для будь-якого ESG-звіту

Документально підтверджені розрахунки, які можна перевірити, верифікувати, представити інвесторам

Консультації щодо покращення екологічної стратегії підприємства

Актуалізацію даних – з можливістю щорічного оновлення звітності

Незалежно від типу ESG-звіту, «E»-компонент – це:

Найбільш кількісно вимірювана частина ESG;
Частина, яка часто впливає на рішення банків та донорів;
Єдиний обов’язковий компонент для деяких українських підприємств (наприклад, у рамках звітів РВПЗ, ОВД, дозволів);
Основа для розрахунку вуглецевого сліду, який стає критично важливим для експортерів до ЄС (Carbon Border Adjustment Mechanism CBAM).

Компанія СЕК Еколоджи має десятки реалізованих проєктів у промисловості, енергетиці, агро- та FMCG-секторі. Ми перетворимо екологічну інформацію вашого бізнесу на цінний, зрозумілий і визнаний інструмент довіри та сталого розвитку.

Готові сформувати ваш екологічний профіль? Замовте консультацію з СЕК Еколоджи сьогодні – дайте екології голос у вашій ESG-стратегії.

Повʼязані послуги:

Оцінка впливу на довкілля Супровід всіх етапів від повідомлення до висновку ОВД

Розробка показників емісії забруднюючих речовин Для різних виробництв та об'єктів

Розрахунок вуглецевого сліду Для організації та продукції

Моніторинг, звітність, верифікація викидів парникових газів Для всіх типів установок та потоків

Інтегрований довкіллєвий дозвіл Професійний супровід на всіх етапах від заяви до отримання дозволу ІДД

Розрахунок викидів парникових за механізмом CBAM Супровід реєстрації та звітність для експортерів

часті питання

Маєте запитання? Ми зібрали відповіді на найпоширеніші

1 Чи обов'язково готувати окремий ESG-звіт, чи можна включити інформацію в річний звіт?

Українське законодавство допускає обидва варіанти. Окремий звіт дозволяє більш детально розкрити ESG-інформацію та краще структурувати дані для стейкхолдерів, тоді як інтеграція в річний звіт демонструє зв’язок сталості з бізнес-стратегією. Вибір залежить від цільової аудиторії, складності ESG-програми та регуляторних вимог.

2 Які штрафи передбачені за неподання або неякісне ESG-звітування?

На сьогоднішній день немає окремих статей в українському законодавстві, які б встановлювали конкретні штрафи безпосередньо за неподання або неякісне ESG-звітування. Але прогнозовано очікується посилення санкцій у процесі гармонізації з ЄС.

3 Скільки коштує підготовка ESG-звіту?

Вартість залежить від розміру компанії та складності звіту: в ЄС базовий звіт для середнього підприємства – 10,000-25,000 євро, для великої корпорації з повною верифікацією – 30,000-70,000 євро. Щорічне оновлення коштує на 40-60% менше. Використання цифрових платформ може знизити вартість на 20-30%. Український ринок таких послуг знаходиться на стадії формування.

4 Чи потрібна незалежна верифікація ESG-звітів?

Для публічних компаний та системно важливих банків верифікація обов’язкова. Для інших підприємств – настійно рекомендована, особливо при залученні міжнародних інвестицій, участі в глобальних ланцюгах поставок або планах лістингу на зарубіжних біржах.

5 Як ESG-звітність вплине на відносини з банками?

Українські банки все активніше використовують ESG-показники для оцінки кредитних ризиків. Якісна ESG-звітність може знизити ставки по кредитах на 0,3-1,2%, а також відкрити доступ до спеціалізованих “зелених” фінансових продуктів, програм ЄБРР, IFC та інших міжнародних інституцій.

6 Які дані найскладніше зібрати для ESG-звіту?

Найбільші труднощі: викиди Scope 3 (непрямі викиди у ланцюгах поставок), кількісна оцінка соціального впливу на громади, показники різноманітності та інклюзивності, дані про кібербезпеку. Рекомендуємо розпочинати з наявних даних та поступово розширювати охоплення за принципом матеріальності.

7 Як війна вплинула на ESG-звітування в Україні?

Війна кардинально змінила ESG-ландшафт: актуалізувалася соціальна складова (підтримка армії, допомога ВПО, збереження робочих місць), критично важливою стала кібербезпека, ускладнився збір екологічних даних через руйнування інфраструктури. Регулятори запровадили спрощені процедури для підприємств у постраждалих регіонах та фокус на показниках стійкості бізнесу.

8 Чи можна використовувати ESG-звіт для залучення грантового фінансування?

Так, якісний ESG-звіт значно підвищує шанси на отримання міжнародних грантів та донорського фінансування. Багато програм ЄС, Світового банку та приватних фондів вимагають підтвердження ESG-практик для участі у конкурсах. Особливо цінуються дані про соціальний вплив та кліматичні дії.

9 Як підготуватися до майбутніх вимог ЄС щодо ESG-звітності?

Рекомендуємо почати з GRI Standards як базової основи, поступово інтегрувати вимоги TCFD для кліматичної звітності, розвивати систему збору даних Scope 3, впроваджувати цифрові рішення для автоматизації процесів. Важливо також слідкувати за розробкою української версії EU Taxonomy та готуватися до її впровадження.

10 Які переваги дає ESG-звітність для IT-компаній?

Для IT-сектору ESG-звітність особливо важлива для залучення міжнародних клієнтів, участі у глобальних тендерах, отримання B-Corp сертифікації. Ключові аспекти: енергоефективність дата-центрів, різноманітність у найманні, цифрова інклюзивність, захист персональних даних, соціальний вплив продуктів. Багато європейських клієнтів вже вимагають ESG-звітність від IT-постачальників.