Україна активно готується до впровадження національної системи торгівлі викидами (НСТВ). Цей ринковий механізм має на меті встановити ліміти на викиди парникових газів для підприємств, що є однією з вимог для вступу до Європейського Союзу. Незважаючи на низку викликів, пов’язаних з війною та економічними труднощами, Україна розробляє законодавчу базу для запуску системи, яка повинна запрацювати у 2028 році.
Що змінюється
Запровадження НСТВ передбачає три етапи: підготовчий, перший операційний і повна імплементація після завершення військового стану. Зараз Мінекономіки вже підготувало проект закону про функціонування НСТВ, який максимально відповідає директивам ЄС. Планується створення спеціального Фонду декарбонізації, куди спрямовуватимуться надходження від торгівлі квотами.
Хто підпадає
Під дію НСТВ потраплять промислові виробники, енергетичні компанії та інші сектори, що спричиняють значні викиди парникових газів. Це включає металургію, хімічну промисловість, виробництво цементу та енергетику.
Що робити бізнесу зараз
Підприємствам слід вже зараз розпочати підготовку до нових умов. Це включає налагодження систем моніторингу, звітності та верифікації викидів, а також проведення екологічних аудитів. Важливо врахувати, що налаштування таких систем може зайняти до трьох років.
CBAM і експортери
Окремо варто згадати про механізм коригування викидів вуглецю (CBAM), який планується запровадити паралельно. Експортери отримуватимуть безкоштовні квоти на частку експорту, якщо їхня продукція має низький карбоновий тягар, що може стати конкурентною перевагою на європейських ринках.
Терміни
Перший операційний етап НСТВ має розпочатися у 2028 році, а до цього часу підприємства повинні бути готові до змін. Мінекономіки очікує остаточні зауваження до законопроекту від бізнесу, громадськості та ЄС до кінця травня – початку червня 2026 року.
