Розрахунок викидів парникових газів для експортерів за механізмом CBAM

Як це це виглядає на практиці? Дії українського експортера CBAM товарів:

На практиці дії українського експортера поділяються на два періоди: перехідний період  та повноцінне застосування.

• Перехідний період

На цьому етапі основний тягар звітності лягає на імпортерів товарів до ЄС. Однак, українські експортери відіграють ключову роль у наданні їм необхідної інформації.

Основні дії українського експортера:

  1. Ідентифікація товарів, що підпадають під CBAM:

• Перевірте коди Комбінованої номенклатури (CN) ваших товарів, що експортуються до ЄС, та звірте їх з переліком CBAM-товарів. Цемент, електроенергія, добрива, чавун та сталь, алюміній, водень – це основні категорії.

2. Розрахунок “вбудованих викидів” (embedded emissions):

• Збір даних: Це найскладніший і найважливіший етап. Вам потрібно буде зібрати дані про прямі та непрямі викиди парникових газів (ПГ), пов’язані з виробництвом кожного товару. Це включає:
  • Прямі викиди: викиди від виробничих процесів, спалювання палива на місці.
  • Непрямі викиди: викиди від спожитої електроенергії (якщо вона не з відновлюваних джерел)
• Визначення методології: ЄС встановив детальні методології для розрахунку викидів. На початковому етапі можна використовувати спрощені методи або “значення за замовчуванням” (default values), надані Єврокомісією. Однак для зменшення фінансового навантаження в майбутньому (з 2026 року) українським експортерам вигідно максимально точно розраховувати свої фактичні викиди.
• Врахування ціни на вуглець в Україні: ціноутворення в Україні – податок на викиди CO2), вартість потрібно враховувати при розрахунку. Це може зменшити розмір платежів по CBAM.

3. Надання інформації імпортеру:

• Комунікація з імпортерами: український експортер повинен тісно співпрацювати зі своїми контрагентами в ЄС, які є декларантами CBAM. Вони є відповідальними за подання звітності.
• Передача даних: експортер надає імпортеру всю зібрану інформацію про вбудовані викиди для кожного виду товару. Це може бути у формі детальних таблиць, розрахунків або іншої документації.
• Реєстраційна дія: виробник зможе подати заявки на реєстрацію в електронному реєстрі СВАМ та зареєструвати уповноваженого декларанта СВАМ (імпортера), якому буде надана інформація про верифіковані вбудовані викиди СО2 від виробництва товарів.Такого уповноваженого декларанта СВАМ має обов’язково затвердити (авторизувати) компетентний орган в країні, в яку здійснюється імпорт.
• Роз’яснення та підтримка: будьте готові надавати імпортеру роз’яснення та додаткову інформацію, оскільки ця процедура є новою для обох сторін.
• Іпортер має подати перший щоквартальний звіт CBAM з такими даними:
  • загальна кількість кожного типу товарів, виражена в МВт-год для електроенергії та в тоннах для інших товарів, зазначена на установку, що виробляє товари в країні походження;
  • фактичні загальні викиди, виражені в тоннах викидів CO2 на МВт-год для електроенергії або для інших товарів у тоннах викидів CO2 на тонну кожного типу товарів;
  • загальні непрямі викиди;
  • ціну вуглецю, яку необхідно сплатити в країні походження за вбудовані викиди в імпортовані товари, з урахуванням відповідних знижок або будь-яких інших форм компенсації.

• Повноцінне застосування

З моменту повноцінного застосування імпортери до ЄС будуть зобов’язані не тільки звітувати, а й купувати CBAM-сертифікати за вбудовані викиди, ціна яких буде відповідати ціні квот на викиди вуглецю у ЄС (в рамках EU ETS). Український експортер має вирішальний вплив на розмір цього платежу.

Сертифікат CBAM – сертифікат в електронному форматі, що відповідає одній тонні вбудованих викидів в товарі. Придбати його можна буде на централізованій електронній платформі.

Щороку до 31 травня, тобто на момент подачі декларації СВАМ, необхідна кількість сертифікатів СВАМ вже має бути на рахунку уповноваженого декларанта СВАМ в реєстрі СВАМ.

Також треба щоквартально підтримувати 80% необхідних сертифікатів СВАМ від обсягу імпорту з початку року. Обмеження по кількості сертифікатів СВАМ на рахунку відсутні.

Щороку 1 липня усі надлишкові і невикористані сертифікати СВАМ, що залишились на рахунку, згорають без компенсації. Втім, планується надати можливість органам влади викуповувати не більше 1/3 надлишкових сертифікатів СВАМ у уповноважених декларантів СВАМ за ціною на момент покупки.

На цьому етапі українському експортеру доцільно зосередитися на таких складових:

1. Оптимізація викидів:

• Декарбонізація виробництва: це ключовий крок. Зменшення власних викидів ПГ дозволить зменшити кількість CBAM-сертифікатів, які потрібно буде купувати імпортеру, і, відповідно, зробити вашу продукцію більш конкурентоспроможною. Це може включати:
  • Перехід на відновлювані джерела енергії.
  • Модернізацію обладнання та технологічних процесів для підвищення енергоефективності.
  • Впровадження уловлювання та зберігання вуглецю (CCS/CCU), якщо це доцільно для вашої галузі.
• Сертифікація: за наявності національної системи торгівлі викидами (СТВ) в Україні, яка буде синхронізована з EU ETS, і якщо українські компанії будуть сплачувати за викиди всередині країни, це може бути враховано в CBAM, зменшуючи або повністю нівелюючи платіж за CBAM. Україна активно працює над впровадженням власної СТВ.

2. Забезпечення достовірності даних:

• Верифікація викидів: надані українським експортером дані про викиди можуть потребувати верифікації акредитованим органом. Це забезпечить довіру до Ваших розрахунків та допоможе уникнути використання “значень за замовчуванням”, які зазвичай є вищими, ніж фактичні викиди ефективних виробництв.

3. Дослідження можливостей звільнення:

• Україна активно веде переговори з ЄС щодо можливих винятків або пом’якшень для українських товарів, особливо в умовах воєнного стану та необхідності післявоєнної відбудови. Слід відстежувати ці домовленості.