Підприємства, чия діяльність супроводжується значними викидами парникових газів, зобов’язані вести їх моніторинг і щороку звітувати. Ця система — МЗВ (моніторинг, звітність, верифікація) — стала окремим напрямом екологічних обов’язків бізнесу, а з огляду на європейський вуглецевий механізм CBAM її значення лише зростає.
У цьому матеріалі розбираємо, хто зобов’язаний звітувати про парникові гази, які саме процедури має пройти оператор установки, у які строки і що змінилося за останні два роки. Орієнтир — для відповідального за екологію на промисловому підприємстві.
Що таке система МЗВ парникових газів
МЗВ — це моніторинг, звітність та верифікація викидів парникових газів. В Україні засади системи визначає Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» від 12.12.2019 № 377-IX, який діє з 1 січня 2021 року і гармонізований із підходами ЄС. Мета — забезпечити достовірний облік викидів на рівні окремих установок як основу для подальшої кліматичної політики, зокрема майбутньої системи торгівлі квотами.
Принцип простий: оператор реєструє установку в Єдиному реєстрі МЗВ, веде моніторинг за планом, затвердженим уповноваженим органом, щороку готує звіт, який перевіряє незалежний акредитований верифікатор, після чого верифікований звіт подається до уповноваженого органу.
| Важливо: дозволу на викиди парникових газів в Україні немає |
| Систему МЗВ часто плутають із дозвільною процедурою. Закон № 377-IX жодного «дозволу на викиди парникових газів» не запроваджує — це елемент європейської системи торгівлі квотами EU ETS.В Україні оператор проходить дві інші процедури: державну реєстрацію установки в Єдиному реєстрі МЗВ та затвердження плану моніторингу уповноваженим органом. Обидві — безоплатні.Не слід плутати це і з дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: це окремий документ за іншим законодавством, який парникових газів не стосується. |
Нормативну базу доповнюють три постанови Кабінету Міністрів від 23.09.2020: № 880 (перелік видів діяльності), № 960 (порядок моніторингу та звітності) і № 959 (порядок верифікації), а також постанова № 1203 від 14.11.2023, яка внесла зміни до всіх трьох.
Що змінилося: відновлення обов’язковості з 2025 року
Це ключовий момент для підприємств, які випустили тему з поля зору під час війни. Під час воєнного стану звітність за системою МЗВ фактично стала добровільною. Законом № 4187-IX від 08.01.2025 (підписаний 29 січня 2025 року) обов’язковість МЗВ було відновлено. Цей же закон встановив перехідні правила:
- оператор має право не подавати звіти за 2021, 2022 і 2023 звітні роки;
- звіт за 2024 рік подавався до 31 грудня 2025 року — замість звичайного 31 березня;
- оператори, які не зареєстрували установку під час воєнного стану, мали 30 календарних днів на подання заяви;
- для установок у районах бойових дій або на тимчасово окупованих територіях — 90 днів з дня припинення воєнного стану або деокупації;
- у разі часткового пошкодження установки план моніторингу оновлюється протягом 90 днів після відновлення роботи.
Починаючи зі звіту за 2025 рік система працює у звичайному режимі: звіт подається до 31 березня року, наступного за звітним.
Хто зобов’язаний звітувати
Обов’язок поширюється на операторів установок, діяльність яких належить до переліку, затвердженого постановою КМУ № 880, і перевищує встановлені порогові значення. Важливо: пороги в цьому переліку — виключно потужнісні (МВт, тонни на добу чи на годину). Жодного порогу у тоннах CO₂ на рік український перелік не містить, на відміну від поширеної думки.
| Вид діяльності | Порогове значення |
| Спалювання палива в установках | сумарна номінальна теплова потужність понад 20 МВт (крім установок для спалювання відходів) |
| Переробка нафти | без порогу |
| Виробництво коксу | без порогу |
| Випалювання та спікання металевої руди | без порогу |
| Виробництво чавуну і сталі (первинна або вторинна плавка) | понад 2,5 тонни на годину |
| Обробка залізовмісних сплавів | теплова потужність агрегатів понад 20 МВт |
| Виробництво цементного клінкеру | понад 500 т/добу в обертових печах або понад 50 т/добу в інших печах |
| Виробництво вапна, кальцинація доломіту і магнезиту | понад 50 тонн на добу |
| Виробництво азотної кислоти | без порогу (СО₂ і N₂O) |
| Виробництво аміаку | без порогу |
| Виробництво скла, у тому числі скловолокна | плавильна потужність понад 20 тонн на добу |
Якщо на одній установці працює кілька виробничих процесів одного виду діяльності, їх потужності підсумовуються — і саме сума порівнюється з порогом. Це часта причина, з якої підприємство помилково вважає себе таким, що під систему не підпадає.
Зверніть увагу на те, чого в переліку немає, хоча його часто туди дописують: виробництва кераміки (цегли, черепиці) і целюлозно-паперового виробництва в українському переліку немає. Кераміка присутня в Додатку I Директиви 2003/87/ЄС, але постанова № 880 її не включає. Так само «хімічна промисловість» у переліку представлена лише двома процесами — виробництвом азотної кислоти й аміаку.
Як працює цикл МЗВ
| Етап | Зміст | Строк |
| Реєстрація установки | Установка, що підпадає під перелік, реєструється в Єдиному реєстрі МЗВ. Результат — виписка з реєстру. Безоплатно. | заява — протягом 10 робочих днів з дня введення установки в експлуатацію |
| План моніторингу | Визначає межі установки, джерела викидів, матеріальні потоки і методику обліку. Подається уповноваженому органу на затвердження засобами Єдиного реєстру. | розгляд — 20 робочих днів |
| Моніторинг протягом року | Збір даних відповідно до затвердженого плану. Про суттєві зміни в установці повідомляється окремо — план підлягає оновленню. | зміни до плану — 20 робочих днів |
| Звіт оператора | Готується за результатами моніторингу за календарний рік. | до подання на верифікацію |
| Верифікація | Незалежна перевірка звіту акредитованим верифікатором із відвідуванням установки. Результат — верифікаційний звіт. | завчасно, до 31 березня |
| Подання звіту | Звіт оператора, визнаний задовільним, подається разом з верифікаційним звітом і заявою про прийняття. | не пізніше 31 березня року, наступного за звітним |
| Звіт про вдосконалення | Подається, якщо верифікатор виявив недоліки методики, які підлягають усуненню. | до 30 вересня |
Уповноважений орган розглядає поданий звіт протягом 20 робочих днів і ухвалює рішення про прийняття або мотивовану відмову.
Функції уповноваженого органу виконує Міністерство економіки та довкілля України. За останній рік відомство двічі змінювало назву внаслідок урядових реорганізацій — до липня 2025 це було Міндовкілля, — тому в старих інструкціях і шаблонах документів адресат може бути вказаний неактуально.
Верифікація: чому без неї звіт не працює
Верифікація — ключова особливість системи. Звіт про викиди має бути підтверджений незалежним верифікатором, інакше він не вважається достовірним і не приймається.
Верифікатором може бути юридична особа або ФОП, акредитована Національним агентством з акредитації України за стандартами ДСТУ EN ISO/IEC 17029 та ДСТУ EN ISO 14065. Перевіряти варто не лише наявність акредитації, а й її сферу: верифікатор може видавати звіти тільки для тих видів діяльності, які входять і до його сфери акредитації, і до переліку постанови № 880.
Два практичні моменти, які часто стають несподіванкою:
- верифікатор зобов’язаний відвідати установку — невиїзна верифікація можлива лише за погодженням уповноваженого органу;
- верифікатор не може одночасно надавати оператору консультаційні послуги з підготовки того самого звіту — це пряма вимога незалежності. Тобто розробник плану моніторингу і верифікатор мають бути різними організаціями.
Відповідальність за порушення передбачена статтею 91-6 КУпАП: за нереєстрацію установки, неподання плану моніторингу чи звіту, надання верифікатору недостовірних відомостей і невиконання затвердженого плану. За повторне порушення протягом року штрафи підвищуються, з можливим позбавленням права провадити відповідну діяльність.
Чому це важливо: контекст CBAM
Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) перейшов з перехідного періоду до остаточного режиму з 1 січня 2026 року. Для українських експортерів це вже не перспектива, а поточна умова доступу до ринку ЄС.
Що це означає на практиці у 2026 році:
- CBAM охоплює шість груп товарів: цемент, залізо і сталь, алюміній, добрива, електроенергію та водень. Розширення переліку на так звані downstream-товари обговорюється, орієнтовна дата застосування — 2028 рік, але станом на серпень 2026 воно не ухвалене;
- у 2026 році сертифікати ще не купують: їх продаж стартує з 1 лютого 2027 року, а перша CBAM-декларація за 2026 рік подається до 30 вересня 2027 року. Частка вбудованих викидів, що підлягає покриттю за 2026 рік, становить 2,5 % і надалі зростатиме;
- юридично зобов’язаною особою є імпортер у ЄС, а не український виробник. Але без якісних даних від виробника імпортер або застосує дефолтні значення, або відмовиться від постачальника;
- дефолтні значення тепер визначаються за країнами й кодами товарів і застосовуються з надбавкою: +10 % у 2026 році, +20 % у 2027, +30 % з 2028. Тому подавати фактичні верифіковані дані вигідніше — це прямий ціновий аргумент у перемовинах з покупцем;
- пакет спрощення 2025 року запровадив поріг de minimis — 50 тонн CBAM-товарів на імпортера на рік. Для металургійних поставок він практично нічого не змінює, бо стосується імпортера в ЄС, а не експортера.
Для передачі даних працює окремий портал для операторів установок з третіх країн (O3CI): виробник завантажує дані про викиди один раз, а не окремо кожному покупцю, що заодно захищає комерційну інформацію. Українські компанії ідентифікуються за схемою «UA + код ЄДРПОУ».
| Дані МЗВ не переходять у CBAM автоматично |
| Українська система МЗВ побудована на тих самих європейських принципах, тому дані і процедури значною мірою сумісні й дають хорошу базу.Але CBAM вимагає власного плану моніторингу з межами за виробничими процесами CBAM-товарів, окремого розрахунку прекурсорів і окремої верифікації верифікатором, акредитованим саме під CBAM.Розраховувати, що звіт МЗВ автоматично закриє питання CBAM, не варто — це дві пов’язані, але різні системи звітності. |
Окремо про можливий виняток для України: питання пом’якшення CBAM для української продукції обговорювалося і на рівні Європарламенту, і в переговорах уряду з Єврокомісією. Станом на серпень 2026 жодного рішення про звільнення чи відтермінування для України не ухвалено — механізм застосовується на загальних підставах.
А що з торгівлею квотами
Система МЗВ будувалася як фундамент для національної системи торгівлі квотами на викиди (СТВ). Станом на серпень 2026 така система в Україні не запроваджена: у травні 2026 Мінекономіки оприлюднило для обговорення проєкт відповідного закону, у липні у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроєктів, але жоден не ухвалено. Урядовий підхід передбачає першу операційну фазу не раніше 2028 року.
Практичний висновок для підприємства: якісний облік викидів, налагоджений сьогодні, — це не лише виконання чинного обов’язку, а й вихідна база для розподілу квот, коли СТВ запрацює.
З чого почати підприємству
Якщо є підозра, що установка підпадає під систему МЗВ, дії варто вибудувати послідовно:
- Перевірити належність — чи входить діяльність до переліку постанови № 880 і чи перевищує потужність порогові значення, з урахуванням підсумовування однотипних процесів;
- Зареєструвати установку в Єдиному реєстрі МЗВ — заява подається протягом 10 робочих днів з дня введення установки в експлуатацію;
- Розробити план моніторингу — визначити межі установки, джерела викидів і матеріальні потоки, обрати методику обліку — і подати його на затвердження уповноваженому органу;
- Налагодити збір даних протягом усього звітного року відповідно до затвердженого плану;
- Залучити верифікатора завчасно — з урахуванням обов’язкового відвідування установки і того, що верифікатор не може бути розробником вашого звіту;
- Подати верифікований звіт до 31 березня року, наступного за звітним.
Найбільша помилка — згадати про звітність наприкінці року. Моніторинг парникових газів налаштовують заздалегідь: дані потрібно збирати протягом усього звітного періоду за затвердженою методикою, інакше відновити їх постфактум буде складно, а верифікатор не підтвердить звіт, побудований на реконструйованих даних.
Часті питання про парникові гази
Хто має звітувати про викиди парникових газів?
Оператори установок, види діяльності яких входять до переліку постанови КМУ № 880 і перевищують потужнісні пороги: спалювання палива понад 20 МВт, переробка нафти, кокс, чавун і сталь, обробка залізовмісних сплавів, цементний клінкер, вапно, азотна кислота, аміак і скло.
Чи потрібен дозвіл на викиди парникових газів?
Ні. Українське законодавство такого дозволу не передбачає. Оператор реєструє установку в Єдиному реєстрі МЗВ і отримує затвердження плану моніторингу — обидві процедури безоплатні. Дозвіл на викиди парникових газів існує в європейській системі EU ETS, а в Україні може з’явитися лише разом із національною системою торгівлі квотами.
До якої дати подається звіт?
Не пізніше 31 березня року, наступного за звітним. Виняток стосувався лише звіту за 2024 рік, який подавався до 31 грудня 2025 року, і звітів за 2021–2023 роки, які можна було не подавати взагалі.
Що таке верифікація звіту?
Це незалежна перевірка звіту про викиди верифікатором, акредитованим НААУ, з обов’язковим відвідуванням установки. Без верифікаційного звіту звіт оператора не вважається достовірним.
Як пов’язані парникові гази і CBAM?
CBAM вимагає обліку вбудованих викидів у товарах, що ввозяться до ЄС. Система МЗВ дає підприємству методичну базу і навички обліку, але не замінює CBAM-звітність: для неї потрібні окремий план моніторингу і окрема верифікація.
Що буде за неподання звіту?
Стаття 91-6 КУпАП передбачає відповідальність за нереєстрацію установки, неподання плану моніторингу чи звіту та надання недостовірних відомостей верифікатору, з підвищеними санкціями за повторне порушення протягом року.
Висновок
Моніторинг, звітність і верифікація викидів парникових газів — окремий обов’язок енергоємних підприємств, який складається з реєстрації установки, затвердженого плану моніторингу і щорічного верифікованого звіту до 31 березня. Обов’язковість системи відновлено з 2025 року, тож підприємствам, які випустили тему з уваги під час війни, варто перевірити свій статус.
З огляду на CBAM, що діє в остаточному режимі з 2026 року, достовірний облік викидів стає ще й питанням доступу до європейського ринку — і, коли запрацює національна система торгівлі квотами, вихідною базою для розподілу квот.
Компанія «СЕК Еколоджи» понад 15 років супроводжує підприємства з питань екологічних дозволів і звітності. Якщо потрібно визначити, чи підпадає ваша установка під систему МЗВ, розробити план моніторингу, підготувати звіт і пройти верифікацію — звертайтеся до СЕК Еколоджи.
