Механізм транскордонного вуглецевого коригування імпорту (CBAM) вже з 1 січня 2026 року передбачає додаткові вуглецеві платежі – і це створює значні виклики для української промисловості, особливо в умовах війни. Хоча Україна прагне отримати відстрочку чи спеціальні пом’якшувальні заходи, чіткої відповіді з боку Єврокомісії досі немає.
Що відомо на сьогодні?
Під час круглого столу «CBAM: виклики та можливості для української промисловості» представники українського уряду повідомили, що чинна версія регламенту передбачає можливість виключення для України – хоч країна прямо не називається.
При цьому, хоча політична згода на розгляд цього питання формально досягнута, конкретних механізмів і норм ще не озвучено. Тобто Україна перебуває в стадії діалогу з ЄК, але ситуація залишається невизначеною.
За словами української влади, ЄС розглядає CBAM як один із засобів власного фінансування — тому відмова від цього доходу може бути неочевидною для Брюсселя.
Водночас відданість України своїм кліматичним зобов’язанням залишається – уряд не планує зменшувати свої цілі в межах національного внеску (НВВ), попри економічні та воєнні виклики.
Чому це важливо для українського бізнесу й екології?
Прийняття CBAM без адаптаційних механізмів може призвести до значного тиску на галузі, які працюють з матеріалами з високим рівнем викидів (металургія, добувна промисловість, теплоенергетика тощо). Це підвищить собівартість експорту, може скоротити конкурентні переваги на європейському ринку та змусить переналаштовувати процеси виробництва.
Однак Україна має шанс – якщо Єврокомісія врахує її положення під час перегляду регламенту наприкінці 2025 року. Це відкриє можливості для прийняття пом’якшуючих заходів або спеціальних винятків, які допоможуть галузям адаптуватися без масштабних втрат.
Крім того, важливим є розвиток національної системи «вуглецевого ціноутворення» – через податки на викиди або впровадження системи торгівлі викидами (ETS). Такий підхід дозволить не лише відповідати кліматичним стандартам ЄС, але й сприяти модернізації промисловості з урахуванням «зелених» вимог.
Чого очікувати далі
- До кінця року має відбутися перегляд регламенту CBAM – ймовірно, з урахуванням становища України. Якщо ЄК ухвалить позитивне рішення, це дасть українському бізнесу передбачуваність і час для адаптації.
- Паралельно уряд та бізнесу потрібно активізувати підготовку до «зеленого» переходу: оцінити викиди, запровадити внутрішні системи обліку вуглецю й розробити дорожню карту декарбонізації.
- Якщо Україна не отримає винятків, промислові підприємства можуть зіткнутися з додатковими витратами або втратити цінову конкурентоздатність на європейському ринку — що позначиться і на експорті, і на екологічних зобов’язаннях.
СЕК Еколоджи
