Огляд станом на 10 вересня 2026 року
На початку вересня громадська ініціатива «Голка» та МБО «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) оприлюднили антирейтинг народних депутатів, чия законотворчість, на їхню думку, найбільше шкодить довкіллю. Оцінки законопроєктів надали також WWF-Україна, Greenpeace Україна, «Екодія», Українська природоохоронна група (УПГ) та «Терен». Першим у рейтингу опинився спікер Руслан Стефанчук, далі йдуть Ігор Фріс, Ігор Марчук, Олександр Гайду та Тетяна Грищенко.
Рейтинг фіксує тенденцію, яку природоохоронці описують уже кілька років. Запобіжники на кшталт оцінки впливу на довкілля (ОВД), режиму прибережних захисних смуг чи охорони дикої фауни послаблюють точково: для окремої галузі, через правки до законопроєктів на зовсім іншу тему або через масштабні кодифікації. Автори цих ініціатив натомість говорять про інвестиції, відновлення економіки під час війни та усунення надмірних регуляторних бар’єрів.
Нижче розглянуто ключові документи: що вже ухвалено, що стоїть на порядку денному і які аргументи висувають обидві сторони.
Частина 1. Уже ухвалено
Закон про індустріальні парки (№12117): парки без комплексної ОВД
Статус: Рада ухвалила його в цілому 2 вересня 2026 року. Громадські організації закликають Президента не підписувати закон у цій редакції.
Що змінюється. Закон скасовує обмеження площі індустріального парку в 1000 га і запроваджує окреме цільове призначення «землі індустріальних парків». Він також вводить поняття «екоіндустріального парку», критерії якого визначатиме Кабмін, і відкриває керуючим компаніям доступ до програми «5-7-9». Серед авторів Дмитро Кисилевський, Дмитро Наталуха, Ігор Марчук, Ганна Лічман та Олена Вінтоняк.
Позиція критиків. Найбільше заперечень викликає виведення облаштування індустріальних парків із переліку діяльності, що підлягає ОВД. Закон «Про оцінку впливу на довкілля» імплементує Директиву 2011/92/ЄС і відносить індустріальні парки до об’єктів обов’язкової оцінки. За даними ГО «Екоклуб», для окремих підприємств усередині парку вимога ОВД формально зберігається. Проте тоді ніхто не оцінює сукупний вплив десятків виробництв, вантажного трафіку та викидів на одній території. Критики вказують, що рішення ухвалили попри застереження Комітету з питань інтеграції до ЄС. Воно також суперечить Звіту Єврокомісії щодо України за 2025 рік, де прямо сказано уникати виключення цілих категорій проєктів з ОВД і СЕО. WWF-Україна та ЕПЛ окремо попереджають про ризики для фінансування за програмою Ukraine Facility через принцип «не завдавати значної шкоди» (DNSH).
Позиція авторів. Мета закону — прискорити будівництво нових заводів у межах політики «Зроблено в Україні». За даними Кисилевського, на кінець 2025 року в індустріальних парках уже працювали або будувалися 37 заводів. Прихильники закону наголошують також на можливості створювати енергонезалежні майданчики з власною генерацією, що важливо в умовах атак на енергосистему.
Закон про Східний ГЗК (№15122): «чужі» правки, які частково вдалося прибрати
Статус: ухвалений у другому читанні наприкінці серпня 2026 року в скоригованій редакції.
Суть конфлікту. Законопроєкт стосувався державного Східного гірничо-збагачувального комбінату. До другого читання голова енергетичного комітету Андрій Герус вніс правки, які спрощували розміщення енергетичних об’єктів на землях лісового, водного та аграрного фонду. «Голка» та ЕПЛ звернули увагу, що правки не мали стосунку до предмета законопроєкту, а це порушує статтю 116 Регламенту. Крім того, одна з правок, за словами ЕПЛ, дозволяла прокладати під’їзні дороги й знищувати оселища ще до завершення ОВД.
Що змінилося після тиску громадськості. З фінальної версії виключили спрощення для вітрових і гідроелектростанцій, ділянки вище 1000 м над рівнем моря, землі водного фонду, цінні лісові масиви та території з червонокнижними видами. «Голка» вважає це першим випадком, коли вимоги петиції про захист Карпат закріпили в законі. Сам Герус публічно заявив, що текст змінили з урахуванням позиції громадськості.
Що залишилося. Землі рекреаційного призначення, зокрема парки й сквери, до переліку винятків не потрапили. Спрощені процедури для сонячних електростанцій і газопоршневих установок також діють. Через ці корективи ЕПЛ не включила цей законопроєкт до антирейтингу.
Контекст: «закон Ігоря Мазепи» (№12089)
Закон, підписаний навесні 2025 року, природоохоронці досі називають одним із найшкідливіших. Через 10 років після незаконного вилучення лісів, прибережних смуг чи заповідних земель у приватну власність держава втрачає право їх повернути. Якщо цей строк ще не минув, для позову до суду з бюджету треба внести депозит у розмірі ринкової вартості майна. Європарламент критично оцінив цей закон у своїй резолюції, а Пленум Верховного Суду звернувся до Конституційного Суду. Уряд через Держбюджет-2026 відтермінував дію його норм. Депутати Давид Арахамія, Ігор Фріс і Тарас Батенко намагалися протидіяти цьому трьома правками. Ключова з них, №899, провалилася, але дві інші парламент підтримав.
Частина 2. На порядку денному
Новий Цивільний кодекс (№15150): дев’ята книга і «невидимі» пам’ятки
Статус: зареєстрований 9 квітня 2026 року, ухвалений за основу 28 квітня (254 голоси). Зараз готується до другого читання, депутати подали понад 15 тисяч правок.
Позиція критиків. Саме цей документ поставив Стефанчука на перше місце антирейтингу. Претензії стосуються передусім дев’ятої книги «Публічність прав цивільних», яка регулює реєстрацію обмежень і обтяжень. За оцінкою «Голки», за новою логікою обмеження, не внесене до реєстру, фактично не існує для реєстратора чи нотаріуса. Проблема в тому, що реєстри неповні. За даними Мінкульту, в Україні понад 65 тисяч пам’яток археології, але в кадастрі зафіксовано лише близько 5 тисяч. Решта юридично вразливі, бо в кадастрі їхні землі можуть значитися як сільськогосподарські чи під забудову. Мін’юст раніше рекомендував вилучити дев’яту книгу з проєкту. Петиція проти ухвалення кодексу набрала понад 25 тисяч підписів, а понад 80 правозахисних організацій закликали переглянути положення щодо прав людини. Критики також вказують, що 800-сторінковий документ розглянули в першому читанні менш ніж за місяць після реєстрації.
Позиція прихильників. Автори мають на меті рекодифікацію приватного права та об’єднання в одному кодексі норм чинного Цивільного і Сімейного кодексів та закону про міжнародне приватне право. Віцепрем’єр з питань євроінтеграції Тарас Качка заявив, що між читаннями документ доопрацюють і перед другим читанням проведуть інклюзивні дебати. На його думку, на це знадобиться кілька місяців.
Законопроєкт про мисливське господарство (№15431): «сталий мисливський менеджмент» чи VIP-сафарі
Статус: зареєстрований 20 липня 2026 року групою з понад 40 депутатів на чолі з Ігорем Марчуком (серед співавторів Давид Арахамія й Олександр Корнієнко). Головний комітет — екологічний.
Позиція критиків. WWF-Україна, UAnimals, Київський еколого-культурний центр та «Голка» вимагають відкликати документ. За їхнім аналізом, проєкт:
- дозволяє полювати з приладами нічного бачення, тепловізорами, дронами, звуковідтворювальними пристроями, а також відстрілювати тварин у напіввільних умовах;
- фактично нівелює «сезон тиші», дозволяючи полювання в період розмноження та вигодовування потомства;
- відносить до мисливських ресурсів види з Червоної книги (рись, видра, бабак, лось, червоновола казарка) і допускає полювання на територіях ПЗФ;
- передає угіддя в користування на 20 років за символічну плату (за підрахунком «Голки», 6,65 грн за гектар на рік), а відновлення популяцій перекладає на держбюджет;
- створює нове Агентство, яке одночасно розподілятиме угіддя, популяризуватиме полювання і контролюватиме галузь, а наукові установи НАН відсуває від ухвалення рішень.
Критики вважають, що документ суперечить Пташиній та Оселищній директивам ЄС і Бернській конвенції.
Позиція авторів. Чинний закон «Про мисливське господарство та полювання» ухвалено ще 2000 року, а мисливські угіддя охоплюють понад половину території країни. Автори пропонують Єдиний мисливський реєстр і бирки для копитних, щоб відстежувати продукцію полювання та протидіяти браконьєрству. Централізовані ліміти добування вони хочуть замінити науково обґрунтованими планами сталого використання, а користувачів угідь обирати на прозорих конкурсах.
«Закон про рибу» (№12384): паркани на берегах і питна вода
Статус: не набрав голосів у другому читанні. 1 липня 2026 року Рада повернула його на повторне друге читання.
Позиція критиків. Проєкт «Про стимулювання економічного розвитку рибного господарства» (автори Олександр Гайду, Давид Арахамія, Андрій Мотовиловець) дозволяв огороджувати прибережні ділянки площею до 0,1 га без належних запобіжників і без врахування думки громади. УПГ і «Терен» також попереджають про ризики для якості питної води через правила розведення риби у водосховищах із застосуванням хімічних засобів. На ці ризики вказувала й Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генпрокурора. Аналогічний законопроєкт №8119 Президент ветував у 2024 році через можливу невідповідність Конституції. Природоохоронці пропонували поправки щодо захисту берегів і громадського обговорення, але аграрний комітет їх не врахував.
Позиція авторів. Закон має покращити інвестиційний клімат у рибному господарстві та дати бізнесу стабільніші умови користування водними об’єктами.
Законопроєкт «Про ринок деревини» (№13227)
Статус: доопрацьовується. Комітет з питань економічного розвитку ще у вересні 2025 року визнав потребу в законі, але не в запропонованих редакціях. Актуальний етап варто перевіряти в картці законопроєкту.
Позиція критиків. ЕПЛ називає його однією з найбільш шкідливих ініціатив і пов’язує з системними спробами послабити ОВД у лісовому господарстві. Співавторами є Марчук і Грищенко. Критика лунає і з боку бізнесу: Європейська Бізнес Асоціація та регіональні асоціації деревообробників заявляли про нерівні умови для учасників ринку та конфлікти інтересів регулятора.
Позиція прихильників. Закон має врегулювати купівлю-продаж деревини, зробити ринок прозорішим і забезпечити сировиною вітчизняну деревообробку. Частина галузі прямо називає закон про ОВД одним із факторів, що стримують заготівлю.
Деградовані землі під енергетичні культури (№12058)
Статус: на розгляді аграрного комітету.
Позиція критиків. Проєкт Гайду, Артема Чорноморова та Марини Нікітіної дозволяє вирощувати енергетичні та олійні культури на деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених, зокрема через війну, землях. Для цього передбачено 10-річну оренду за мінімальну плату та держсубсидії. УПГ вважає, що це перекреслює саму ідею консервації таких земель. Монокультури на кшталт соняшнику чи ріпаку потребують добрив і води та посилюють ерозію. Крім того, олія із забруднених ділянок може потрапити на харчовий ринок.
Позиція авторів. Документ подається як інструмент повернення в обіг земель, що зараз не використовуються, і розвитку виробництва біопалива.
Частина 3. Що вдалося зупинити
Не всі ініціативи пройшли. Законопроєкт №9516, який дозволяв проводити більшість суцільних санітарних рубок без ОВД, не ухвалили. Комітетська правка №1 до законопроєкту №13174, яка могла б відкрити шлях до встановлення вітряків на карпатських полонинах, зокрема на Руні, набрала 225 голосів, тобто на один менше за необхідні. Про законопроєкт про Східний ГЗК, з якого прибрали найбільш спірні норми, йшлося вище.
Зведена таблиця
| № | Назва / суть | Ключові автори | Статус (10.09.2026) | Головна претензія екологів |
|---|---|---|---|---|
| 12117 | Індустріальні парки | Кисилевський, Наталуха, Марчук | Ухвалено, очікує підпису | Немає комплексної ОВД для парку |
| 15122 | Східний ГЗК + правки щодо енергооб’єктів | Герус (правки) | Ухвалено в скоригованій редакції | Спрощена забудова рекреаційних земель, СЕС і ГПУ |
| 12089 | «Закон Мазепи» | Фріс, Батенко | Чинний, дію відтерміновано бюджетом | Легалізація незаконно вилучених лісів і берегів |
| 15150 | Цивільний кодекс (книга 9) | Стефанчук | Готується до 2-го читання | Незареєстровані обмеження та пам’ятки «зникають» |
| 15431 | Мисливське господарство | Марчук, Арахамія, Корнієнко | На розгляді в комітеті | Полювання в сезон тиші, на червонокнижні види, у ПЗФ |
| 12384 | Рибне господарство | Гайду, Арахамія, Мотовиловець | Повторне 2-ге читання | Огородження берегів, ризики для питної води |
| 13227 | Ринок деревини | Корнієнко, Марчук, Грищенко | Доопрацьовується | Послаблення ОВД у лісовому господарстві |
| 12058 | Деградовані землі | Гайду, Чорноморов, Нікітіна | На розгляді | Розорювання земель, що мали бути законсервовані |
Загальна картина і суперечливі питання
Природоохоронні організації бачать у цих ініціативах системну проблему. На їхню думку, Україна рухається до ЄС, але водночас точково знімає запобіжники, які вимагає європейське право, насамперед ОВД. «Екоклуб» пов’язує це й з інституційною слабкістю: після злиття профільних міністерств в Україні немає окремого відомства, єдиним завданням якого був би захист довкілля.
Прихильники дерегуляції вважають інакше. На їхню думку, під час війни економіці потрібні швидкі рішення: нові заводи, енергонезалежні майданчики, сировина для переробки, використання земель, що простоюють. Процедуру ОВД у нинішньому вигляді частина бізнесу й депутатів називає надмірним бар’єром, який затягує проєкти та обмежує, зокрема, заготівлю деревини. Претензії до практичного функціонування ОВД висловлюють і фахові спільноти, наприклад Асоціація професіоналів довкілля (PAEW).
Остаточних відповідей немає і на кілька конкретних питань. Невідомо, чи підпише Президент закон №12117. Відкрито питання, наскільки зміниться дев’ята книга Цивільного кодексу до другого читання. Чи дійде мисливський законопроєкт до зали, залежить від позиції екологічного комітету. Нарешті, чи визнає Єврокомісія ці зміни несумісними з главою 27 переговорів «Довкілля та зміна клімату», стане зрозуміло зі звіту в межах наступного пакета розширення.
Джерела
- «Голка»: антирейтинг депутатів (03.09.2026) — https://holka.org.ua/14383/
- «Голка»: інструмент «Перезарядити країну», картки законопроєктів з тегом «Екологія» — https://holka.org.ua/laws/?tag=ekologiya
- ZN.UA: «Стефанчук очолив антирейтинг депутатів за шкоду довкіллю» — https://zn.ua/ukr/UKRAINE/stefanchuk-ocholiv-antirejtinh-deputativ-za-shkodu-dovkillju.html
- ГО «Екоклуб»: про звільнення індустріальних парків від ОВД (10.09.2026) — https://ecoclubrivne.org/industrial-parks-eia
- ЕкоПолітика: про фінальну редакцію законопроєкту №15122 (31.08.2026) — https://ecopolitic.com.ua/ua/news/lisi-ta-uzberezhzhya-u-bezpeci-rada-vikljuchila-z-proiektu-15122-bilshist-spirnih-norm/
- РБК-Україна: про законопроєкт №15431 і його мету за пояснювальною запискою — https://www.rbc.ua/rus/news/rada-hoche-zminiti-pravila-polyuvannya-ukrayini-1785237578.html
- УПГ: «12384 — узаконення парканів на берегах річок?» — https://uncg.org.ua/12384-uzakonennya-parkaniv-na-beregah-richok/
- Факти ICTV: про законопроєкт №15150 — https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20260520-novij-tsivilnij-kodeks-chomu-viklikav-suspilnij-rezonans-yaki-riziki-ta-otsinka-yurista/
- Картки законопроєктів на порталі Верховної Ради: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45012 (12117), https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69837 (15150), https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70348 (15431), https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/55531 (12384), https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56311 (13227), https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44911 (12058)
