Моніторинг довкілля — це не разові вимірювання, а система постійних спостережень за станом навколишнього середовища. В Україні вона працює на двох рівнях: державному, який ведуть уповноважені органи, і виробничому, який здійснює саме підприємство за умовами своїх дозвільних документів.
Нормативна база цієї сфери зараз перебуває у стані відкладеної реформи: нове регулювання ухвалене, але не запрацювало, а чинним залишається акт 1998 року. Нижче розбираємо, на що посилатися сьогодні, що і коли зміниться, та які саме зобов’язання з моніторингу лягають безпосередньо на бізнес.
Чинна нормативна база: що діє сьогодні
Порядок створення та функціонування державної системи моніторингу довкілля визначає Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391. Документ багато разів змінювався; чинна редакція діє зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1653.
Тут є нюанс, який варто розуміти до того, як почнете готувати документи. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 № 684 «Деякі питання функціонування державної системи моніторингу довкілля та її підсистем» затверджено нове регулювання, і цією ж постановою постанову № 391 визнано такою, що втрачає чинність. Але постанова № 684 набирає чинності одночасно із Законом України від 20.03.2023 № 2973-IX, а той, за прикінцевими положеннями, набирає чинності через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану.
Це закріплено безпосередньо в тексті чинної постанови № 391 приміткою:
| «Через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану ця постанова втратить чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 684» |
Воєнний стан продовжено до 31 жовтня 2026 року. Отже, навіть за найоптимістичнішого сценарію нова система не запрацює раніше ніж через півроку після його завершення. Станом на вересень 2026 року чинним залишається Положення 1998 року з усіма змінами — і саме на нього треба посилатися у програмах моніторингу, звітах і листуванні з органами.
| Практичний висновок. Посилання на постанову № 684 у документах сьогодні є помилкою: акт ухвалений, але не набрав чинності. Так само помилково вважати постанову № 391 скасованою — вона діє, і саме її вимоги перевіряють. |
Що таке державна система моніторингу за визначенням
Державна система моніторингу довкілля — це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.
Система є відкритою інформаційною системою. Її пріоритети — захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем, відвернення кризових змін екологічного стану довкілля та запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям.
Хто здійснює державний моніторинг
Перелік суб’єктів системи наведено в пункті 4 Положення, а розгорнутий розподіл функцій за видами спостережень — у пункті 8. Суб’єктами є Мінекономіки, ДАЗВ (крім державного моніторингу вод), Держгеонадра, Мінрегіон, ДКА, ДСНС, Держлісагентство, Держводагентство, Держгеокадастр разом з їх територіальними органами, обласні адміністрації та орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим.
| Суб’єкт | Основний напрям спостережень |
| Мінекономіки | Формування державної політики, узагальнення даних системи |
| ДАЗВ | Зона відчуження, крім державного моніторингу вод |
| Держгеонадра | Геологічне середовище, підземні води |
| Держводагентство | Поверхневі води, водні об’єкти |
| Держгеокадастр | Землі, ґрунти |
| Держлісагентство | Ліси |
| ДСНС | Гідрометеорологічні спостереження, надзвичайні ситуації |
| Мінрегіон | Комунальна сфера |
| ДКА | Космічні спостереження |
| Обласні адміністрації, орган влади АР Крим | Регіональний рівень системи |
| Про назву міністерства. У тексті Положення профільний орган позначено скороченням «Мінекономіки». 17 липня 2026 року Уряд перейменував Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на Міністерство економіки та довкілля України і водночас відновив Мінагрополітики. У документах, які ви готуєте сьогодні, коректною є актуальна назва — Міністерство економіки та довкілля України. |
Два напрями винесені за межі загального Положення і врегульовані окремо:
| Напрям | Акт |
| Державний моніторинг поверхневих, підземних та морських вод | Порядок здійснення державного моніторингу вод, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 758 (пункт 1-1 Положення) |
| Державний моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря | Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 827 (пункт 1-2 Положення) |
Що з цього стосується підприємства
Державний моніторинг ведуть органи влади — на підприємство ці обов’язки не покладаються. Але бізнес втягується в моніторинг через власні дозвільні документи: саме там прописані конкретні обов’язки зі спостережень, вимірювань і звітування. Обов’язок виникає не автоматично від факту наявності виробництва, а з конкретного документа. Основних випадків чотири.
Післяпроєктний моніторинг за висновком з ОВД
Якщо підприємство пройшло оцінку впливу на довкілля, у висновку можуть бути встановлені умови щодо післяпроєктного моніторингу — підстава закріплена статтею 13 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» № 2059-VIII. Призначення такого моніторингу — підтвердити, що фактичний вплив об’єкта відповідає прогнозованому на етапі оцінки, і вчасно виявити розбіжності. Це не разова процедура: програма виконується протягом строку, визначеного висновком. Ці роботи закриває послуга здійснення післяпроєктного моніторингу відповідно до висновку з ОВД.
Моніторинг у межах інтегрованого довкіллєвого дозволу
Для установок, що підпадають під дію Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» № 3855-IX, програма моніторингу встановлюється самим дозволом: моніторинг викидів, забруднення земель і підземних вод. Обсяг залежить від типу установки та застосовних висновків про найкращі доступні технології і методи управління, і закріплюється в умовах дозволу — моніторинг у межах інтегрованого дозволу.
Моніторинг об’єктів оброблення відходів
Полігони та інші об’єкти оброблення відходів потребують контролю за станом підземних вод, ґрунтів і атмосферного повітря в зоні впливу. Умови встановлюються дозволом на здійснення операцій з оброблення відходів — моніторинг об’єкта оброблення відходів.
Моніторинг місць утворення, зберігання та видалення відходів
Це напрям, про який часто забувають, хоча він з’явився нещодавно і має власний акт: Порядок здійснення моніторингу місць утворення, зберігання та видалення відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2025 № 551. Порядок поширюється на утворювачів небезпечних відходів незалежно від форми власності, на власників відходів із значними річними обсягами утворення, а також на органи місцевого самоврядування. Результати подаються в електронній формі через систему «ЕкоСистема».
| Порядок містить і винятки — зокрема щодо місць, власник відходів у яких не встановлений, та тимчасового зберігання будівельних відходів, урегульованого окремо. Перед тим як робити висновок, чи поширюється обов’язок на ваше підприємство, звіряйте критерії з чинним текстом Порядку № 551. |
З чого складається програма моніторингу на практиці
Незалежно від того, яким документом установлено обов’язок, робоча програма моніторингу має ту саму структуру:
- Перелік компонентів. Атмосферне повітря, поверхневі та підземні води, ґрунти, шум і вібрація — залежно від характеру впливу об’єкта.
- Точки спостереження. Розташування постів, свердловин, створів, узгоджене з характером об’єкта та напрямом переважного впливу.
- Перелік показників. Для кожної точки окремо — не всі показники контролюються в усіх точках.
- Періодичність вимірювань. Від безперервної та щоденної до сезонної або річної — визначається умовами дозволу чи висновку, а не бажанням підприємства.
- Методики та лабораторія. Вимірювання виконує акредитована лабораторія з повіреним обладнанням, результати оформлюються протоколами.
- Порядок звітування. Кому, в якій формі та в які строки подаються результати. Адресат залежить від документа-підстави і категорії об’єкта.
Типові помилки, які дорого коштують
| Помилка | Наслідок |
| Сприймати моніторинг як формальність і згадувати про нього за місяць до звіту | Відновити дані заднім числом неможливо. Розрив у ряді спостережень фіксується перевіркою одразу |
| Виконувати вимірювання силами власної неакредитованої лабораторії | Результати не мають доказової сили; фактично моніторинг не виконано |
| Контролювати не ті показники або не в тих точках, що визначені документом | Формально програма не виконана, навіть якщо обсяг робіт був більший за потрібний |
| Не подати звіт вчасно або подати не тому адресату | Порушення умов дозвільного документа з ризиком його зупинення |
| Посилатися на нечинні редакції актів | Зауваження органу і повернення документів на доопрацювання |
Часті питання про моніторинг довкілля
Яким документом затверджено Положення про державну систему моніторингу довкілля?
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391. Чинна редакція — зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1653.
Чи скасовано постанову № 391?
Ні. Її визнано такою, що втрачає чинність, постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 № 684, але сама постанова № 684 набирає чинності одночасно із Законом № 2973-IX, який запрацює через шість місяців з дня скасування чи припинення воєнного стану. Доти чинним залишається Положення 1998 року.
Коли запрацює нова система моніторингу?
Точної дати немає — вона прив’язана не до календаря, а до завершення воєнного стану. Воєнний стан продовжено до 31 жовтня 2026 року, тож найраніший можливий старт нового регулювання — приблизно через півроку після його припинення. Пакет підзаконних актів під нову систему вже ухвалений: разом з постановою № 684 у той самий день, 13 червня 2024 року, затверджено, зокрема, Порядок здійснення моніторингу геологічного середовища.
Чи зобов’язане підприємство вести моніторинг довкілля?
Обов’язок виникає не автоматично, а з конкретних документів: висновку з ОВД, інтегрованого довкіллєвого дозволу, дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, а з 2025 року — ще й з Порядку моніторингу місць утворення, зберігання та видалення відходів. Якщо такі умови встановлені, моніторинг обов’язковий.
Хто має право виконувати вимірювання?
Лабораторія, акредитована на відповідні методики, із повіреним обладнанням. Підприємство може мати власну таку лабораторію або залучати сторонню за договором — принципово лише те, щоб обсяг акредитації покривав ті показники, які контролюються за програмою.
Висновок
Державна система моніторингу довкілля досі працює за Положенням, затвердженим постановою № 391 від 30.03.1998. Нове регулювання ухвалене ще у 2024 році, але прив’язане до завершення воєнного стану, тому в поточних документах посилатися треба на чинний акт 1998 року з останніми змінами від 10.12.2025.
Для підприємства практичне значення має не структура державної системи, а власні зобов’язання з моніторингу, записані у висновку з ОВД, інтегрованому дозволі чи дозволі на оброблення відходів, — саме їх перевіряють і саме за їх невиконання настає відповідальність. Ключова особливість цих зобов’язань у тому, що вони безперервні: пропущений період неможливо закрити заднім числом.
Компанія «СЕК Еколоджи» понад 15 років працює в екологічному консалтингу та виконує програми моніторингу для промислових підприємств — від розроблення програми до лабораторних вимірювань і звітування. Якщо потрібно організувати моніторинг за умовами вашого дозволу, звертайтеся до СЕК Еколоджи.
