Українські експортери сталі, цементу, добрив та алюмінію опинилися під серйозним тиском через запровадження CBAM — прикордонного вуглецевого механізму ЄС, що набув чинності з 1 січня 2026 року. Незважаючи на відмову Єврокомісії відтермінувати для України застосування цього механізму, у Європарламенті з’явилася надія на перегляд цього рішення.
Європарламент проти Єврокомісії
На засіданні Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища 5 травня 2026 року депутати вперше відкрито обговорили можливість спеціального підходу до України. Депутат Петер Лізе підкреслив, що Україна є “справді особливим випадком”. Проте, представниця Єврокомісії Марія Елена Скоппіо уникнула конкретної відповіді на це питання.
Що вимагає бізнес
Українські бізнес-асоціації, такі як УСПП та Укрметалургпром, закликали Єврокомісію до запровадження спеціального режиму CBAM, аргументуючи це значними збитками для економіки України. Основні вимоги включають використання фактичних верифікованих даних про викиди та запровадження перехідного періоду з технічною підтримкою.
Хто постраждав найбільше
- Металургійний сектор: виробництво чавуну залишається на 40% нижче довоєнного рівня.
- Хімічний сектор: виробництво азотних добрив скоротилося утричі з 2021 до 2025 року.
- Українські металурги втратили понад 1,1 млн тонн експортних замовлень з ЄС у першому кварталі 2026 року.
Що робити підприємствам
Підприємства мають зосередитися на верифікації своїх викидів, щоб уникнути використання “default” параметрів. Важливо також проводити регулярний моніторинг та екологічні аудити, щоб підготуватися до можливих змін у регулюванні.
Перспективи
Якщо спеціальний режим не буде запроваджено, українські експортери можуть зіткнутися з подальшими скороченнями. Це загрожує економічними втратами та зниженням конкурентоспроможності на ринку ЄС. Проте, надія на зміни з боку Європарламенту може стати першим кроком до полегшення умов для українського бізнесу.
