Кабінет міністрів затвердив Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Документ окреслює курс держави на кліматичну нейтральність із проміжними цілями до 2035 року. Паралельно уряд готує три законопроєкти, які перетворять стратегічну візію на конкретні правила гри для бізнесу.
Стратегія до 2050: куди йде країна
Стратегію Кабмін схвалив 10 червня 2026 року. Вона передбачає глибоку екомодернізацію економіки, зростання енергоефективності та розбудову “зелених” секторів — з урахуванням завдань повоєнної відбудови та вимог євроінтеграції.
- Додаткове зростання ВВП на 2,1% до 2025 року
- Скорочення енергоємності економіки більше ніж удвічі
- Розподілена генерація — щонайменше +4 ГВт потужності
- Розвиток водню, біометану та технологій уловлювання CO2
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександр Краснолуцький назвав документ “сигналом для бізнесу та міжнародних партнерів” щодо послідовного руху до кліматичної нейтральності.
Три документи реалізації
Стратегія сама по собі — це орієнтир. Реальні правила, з якими доведеться працювати підприємствам, прописуються в трьох інших документах, над якими паралельно працює уряд.
НСТВ — старт у 2028 році
Найважливіший із них — законопроєкт про Національну систему торгівлі квотами на викиди. Юлія Романенко з Мінекономіки прямо назвала його суттю: “Це не про екологію, а про інвестиції та збереження доступу до європейських ринків”.
Запуск системи розбитий на три фази:
- 2028 рік: адаптаційний період — реєстр учасників та спрощений аукціон квот.
- Другий етап: повноцінний ринок квот із вторинною торгівлею між підприємствами.
- Третя фаза: інтеграція до EU ETS після вступу України в ЄС.
Очікувана вартість квоти — до 10 євро за тонну СО2 у 2034 році. Кошти від продажу спрямують до Фонду модернізації України.
Таксономія та екостратегія до 2030
Другий документ — Таксономія сталих видів економічної діяльності. Це європейська система класифікації приблизно для 100 економічних сегментів: два кліматичні та чотири довкіллєві критерії визначатимуть, чи є компанія “сталою” в очах інвесторів та банків. Подання до Верховної Ради планують до кінця 2026 року.
Третій — оновлена Стратегія державної екологічної політики до 2030 року. Вона зараз проходить погодження та громадське обговорення.
Що робити бізнесу зараз
Стратегічні документи здаються віддаленими, але підготовка займає роки. Підприємствам, які експортують до ЄС або належать до CO2-інтенсивних галузей (металургія, цемент, добрива, енергетика), варто почати вже зараз:
- Налагодити моніторинг власних викидів парникових газів — без даних участь у НСТВ неможлива.
- Пройти верифікацію викидів незалежним органом — це базова вимога ЄС у межах CBAM, який уже діє.
- Оцінити, наскільки діяльність компанії відповідає критеріям таксономії — це впливатиме на доступ до фінансування.
- Переглянути екологічні дозволи та звітність із прицілом на наближення 2028 року.
Чим раніше підприємство пройде ці кроки, тим простіше буде входити в нову систему — без штрафів, авральних рішень і втрати ринків.
