Підписатись на розсилку

Підпишіться на нашу розсилку щоб отримувати актуальну інформацію у сфері екології підприємства в Україні

* обов'язкові поля
Оберіть категорію
Ваша заявка прийнята

10 головних акцентів з ОВНС. Живемо за новими правилами з ОВД?

ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» набрав чинності 18 грудня 2017 року. Він запроваджує новий дозвільний документ — висновок з оцінки впливу на довкілля (далі — ОВД), тим самим скасовуючи проведення екологічної експертизи

1. Що ж сталося з розділом проекту «Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС)»? Він більше не потрібен?

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», планування і забудова територій – це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, в тому числі, розроблення містобудівної та проектної документації.

2. Відповідно до третього абзацу статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції від 23.05.2017: «До проектної документації на будівництво об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об’єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об’єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України».

3. Відповідно до першого абзацу статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі — ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»), проектна документація на будівництво об’єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Таким порядком є наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів» від 16 травня 2011 року № 45 (далі — Наказ № 45).

4. Відповідно до п. 10 Наказу № 45 склад та зміст проектної документації об’єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

В Україні є чинними ДБН А.2.2-3–2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі — ДБН А.2.2-3–2014), які встановлюють склад і зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до додатків В, Д та Е ДБН А.2.2-3–2014 для проектів на будівництво об’єктів невиробничого чи виробничого призначення розділ «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)» є обов’язковим.

5. Отже, ОВНС був обов’язковим розділом у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів промислового й цивільного призначення згідно з положеннями ДБН А.2.2-3–2014. Також для об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, й об’єктів, які підлягають ОВНС у транскордонному контексті, необхідно потрібно було включати до проекту результати ОВНС (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення), згідно зі статтею 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції до 23 травня 2017 року.

6. Що ж маємо зараз? Згідно з п. 36 статті 25 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» до ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено певні зміни, в тому числі вищезгаданий абзац третій статті 31 викладено в такій редакції: «До проектної документації на будівництво об’єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля».

7. Інформацію про необхідність включати до проекту об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об’єкти, які підлягають оцінці ОВНС у транскордонному контексті, результати ОВНС середовища виключено.

8. Натомість п. Наказу № 45 про необхідність керуватися чинними будівельними нормами України під час розроблення проектної документації залишився без змін. Також ДБН А.2.2-3–2014 є чинними в поточній редакції та вказують на необхідність розроблення розділу ОВНС у складі проекту.

9. Законодавчі розбіжності завжди супроводжують процес змін. Та все ж представників підприємств і розробників хвилює низка питань, відповідь на які значно спростять розуміння ситуації та процедур:

  • Чи буде розділ ОВНС скасовано в повному обсязі? Якщо так, коли до ДБН А.2.2-3–2014 будуть внесені зміни, що скасують необхідність розроблення ОВНС, тим самим значно спростивши проектні роботи для великої кількості підприємств?
  • Чи є потреба в розробленні розділу ОВНС для підприємств, які згідно з критеріями визначення планованої діяльності підлягають процедурі ОВД?
  • Процедуру проведення екологічної експертизи скасовано, однак процедура проведення ОВД ще не врегульована, Безліч підприємств за законом не можуть проводити будівельних робіт, реконструкцій, технічних переоснащень, що призводить до значних економічних втрат. Як цього уникнути?

На консультаційних семінарах представники державних екологічних органів та експерти з екології стверджують, що ОВНС в Україні скасовано. Але, натомість, не мають відповідей на питання щодо неврегульованості українського законодавства в цій частині.

Впровадження ОВД анонсується як інтеграція українського та європейського природоохоронного законодавства, впровадження європейських норм в Україні, відходження від застарілої радянської процедури проведення екологічної експертизи.

10. Проведення ОВД потрібно для великих потужних підприємств, натомість проектні роботи для безлічі менших підприємств залишаться поза оцінкою екологічної небезпеки виробництва.

Зважаючи на українські реалії, коли виробники й підприємці враховують і регулюють вплив на оточуюче природне середовище власних компаній тільки за наявності адміністративного та законодавчого тиску, коли екологічна інспекція знаходиться у стані реорганізації, чи не спричинить це ще більшого навантаження на українське природне середовище, зростання техногенних аварій, повсюдного забруднення природних ресурсів?

Законодавство

Досі процедура проведення ОВД не врегульована, станом на момент підготовки статті опубліковано такі постанови КМУ щодо відповідного закону:

  • Постанова «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» від 13 грудня 2017 року № 1026;
  • Постанова «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» від 13 грудня 2017 року № 1010;
  • Постанова «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля» від 13 грудня 2017 року № 989.

Натомість на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України вже діє Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля, на якому можна ознайомитись із законодавчою базою щодо ОВД, повідомленнями про плановану діяльність, вимогами суб’єктів господарювання про надання умов щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Згодом має з’явитися інша інформація та документи відповідних справ про ОВД.